это Telegram Наволоки БУТИРАТ 99%

Бред о бутылке и закладках

О, привет, наркоманы и кумары! Сегодня я вам расскажу одну историю из моей жизни, которая произошла когда я решил закрыть свои глаза грузнуть бутиком. Кароч, это было несколько лет назад, когда я еще был молод и безрассуден.

Так вот, дело было вечером, я уже дремал доброй дремы, а знакомый позвонил мне и говорит: "Ты на районе? У нас шан появился, закупил побольше говна". Ну, как вы думаете, я отказался? Ахаха, нет, конечно!

Я тут же схватился за свои последние деньги, прыгнул в троллейбус и поехал в метро. Встретились мы в подворотне, где по договоренности отдавали закладки. Там я увидел своего друга, бывшего криминального авторитета, с которым мы вместе в детстве бзикнулись, но я тогда был маленьким щенком, а он уже был черным.

Вот так мы и начали наши махинации. Постоянные переходы из одного подвала в другой, чтобы избежать мусора – полицейских. Как же я тогда знал каждую безопасную альтернативу, как Илона Маска знает каждую болтовню своих самых стеснительных инженеров!

Работа в магазине как способ скрытия

Через некоторое время, я понял, что нужно завязывать с такой жизнью. Ведь каждая черная хапка делала меня все больше и больше зависимым. И тут я решил взять себя в руки и изменить свою судьбу.

В один прекрасный день, пройдя мимо одного магазина, я решил зайти посмотреть, вдруг там ищут продавца. И о чудо, моя мечта сбылась! Я подал заявку, прошел собеседование и меня взяли на работу!

Работа в магазине и невольные воспоминания

Первые дни работы прошли неплохо, я общался с клиентами, улыбался и вздыхал с облегчением, осознавая, что больше не буду бзикнутым на черном. Но потом, однажды, произошло что-то невероятное.

В магазин вошел человек, похожий на одного из наших поставщиков. Лицо его почти закрывала кепка, но глаза вспыхнули знакомым блеском. Мой мозг сразу же вернулся к прошлому, к закладкам и мусору, к черному и хапке.

Я стоял за прилавком, пытаясь скрыть свои эмоции, но это было безуспешно. Я начал дрожать и потеть. Мне стало плохо, и я почувствовал, что буквально теряю контроль над собой.

Я убежал в туалет и сел на унитаз, пытаясь успокоиться. Вспомнил, что мои друзья советовали делать глубокие вдохи и выдохи, чтобы снять нервное напряжение. Я сделал несколько глубоких вдохов, закрыв глаза, и попытался сосредоточиться на своем дыхании.

Постепенно я успокоился и вернулся на рабочее место. Продолжал обслуживать клиентов, но в голове все еще крутились картинки из прошлого. Белый шан и черный бзик - это были такие разные миры, но они по-своему притягивали меня.

Передозировка как последний звонок

Прошло несколько месяцев с того дня, и я справлялся с работой вполне успешно. Но однажды, когда меня покинули последние силы, я решил наложить на себя последний штрих.

На пути с работы я заметил знакомое хрустящее пакетиками место.

Через пару часов я уже был дома, принимая свою последнюю хапку. Белый порошок через ноздри, и я погружался в забытье. Но вместо этого, я оказался на краю жизни и смерти.

Просыпаюсь в больнице. Врачи говорят, что мне повезло, у меня была передозировка. Но я понимаю, что это было последнее предупреждение.

Как я открыл глаза и смог измениться

После того события, я окончательно понял, что нельзя играть силами, которые стоят намного выше нас. Я ушел с работы в магазине и погрузился в мир кода.

Не знаю, как вы, а я уже не хочу пребывать в этом мусоре. Давайте сделаем свою жизнь ярче и интереснее, несмотря ни на что! Через тернии к звездам, парни и девчонки!

Ой, привіт, це я, братішка. Це так бум-бум-бум, як я все наварив і накурив! Сідай, зацени, я тобі розкажу про моє незабутнє пригода з бутиратом і стрімом на Ютубі, спеціально для торчків. Ти за це парадиз?! Окей, починаю! Все почалось з того, що я, такий гопуля, задумався: "Братики, а як би круто було заробити трохи грошей на своїй пристрасті до закладок!". І тут мені в голову прийшла ах...хм...якась геніальна ідея: наварить кайфів і пихнути стрім на Ютуб! Так що, почав я шукати лабу, де можна було б придбати добротний бутират. І знаєш, братик, я щось попереду себе ніякого кінця не бачив. Це прямо як стягнути тупо заклад з гаманця, це прямо MVP у своєму ділі. Звісно, використовуючи ті таємні контакти, я зістався з дідусем, який взяв на себе ризик і вивів мене на високий рівень закладок. Він говорив, мовчав, почервонів... і дав мені ту магічну коробочку з бутиратом, якби вона була пандоричкою. Вже на тому етапі я поняв, що очікувати моєї адже...гем, закладки найближчим часом буде дійсно варто, круто! Так ось, вже мавши свій дорогоцінний товар, я зробив ставку на Ютубі. Так, знаєш, що я маю на увазі? Там, де всі торчки сідають у лісі, якийсь лялька в соплі дає різь пива і вмикає камеру, а ти показуєш йому свою класну штуку. Але не будь я жебрачкою з пляшкою, я обіцяв дати своїм поклонникам щось дійсно несамовите. І от я з'явився на стрімі, з цілою багатією в фоні – мої закладки. Ти, можливо, знаєш, що бутират – справжня бомба. Він миттєво атакує, залпом мчить тебе до космосу, де ти передчуваєш всю кінцеву красу собачки. І коли я стартував стрім, мені вдалось насипати собі таку дозу, що вийшло навіть смішно. Але так, щоб все побачили, я не думав, що це буде так круто. Вираз пожвавив мене, коли я почав почувати чирка його дії. У цей момент, моє обличчя просто помістилося всуціль, як сенсаційна новина на титульній сторінці. Цей кайф, братик, був вищий за будь-які інші! А якщо ти думаєш, що це був кінець мого кулінгу, то ти зовсім зрозумів нічого. Видовбалося у мене, штампуючи погостих, суміш MDMA і седативного відчуття. Коли я вгору настрілювався, пихнувши закладку, як ЛСД відправився у дивовижну мандрівку крихітного світу, вкритого яскравими фруктовими плямами. Це було не з цього світу, братко! Це було крутіше, ніж пригода з сонячними окулярами на вечірці! Згадавши про стрім, я раптом усвідомив: "Ох, бувало ж таке!" Я одним рухом гномової пальці включив камеру і почав спілкування зі своїми поклонниками. І мусимо погодитися, це був культовий момент. Я ототожнився з нашою неповторною спільнотою, жартахи – це наше життя, а гімнастика – наша власна частина тіла. "Окей, васянішки, – похмурилася камера, – мені кажуть, що хочуть побачити круті фішки. І я, братва, віддам їм все, що маю!" І от я почав. Витягнув з-за спини мою космічну кулеметну пушку, фішку, збиту на зло проклятим гопнікам. Ти собі не уявляєш, як грів її чирковий постріл. Флеші перед очима, відчуття, ніби купа ЛСД влетіла в мою кров – все це було в моєму ефірі. І круть, яка в мене тепер з'явилася, неймовірна! "Що ще?" – думав я і уявив, що паточився вище за самісінький небокрай. Але я не прагнув зупинятися. Від його безлічі на чолі потекла річка "Я можу все". І вже наступний момент я почав шикуюче показувати своїм шанувальникам своє витончене мистецтво. Вихопивши портал до іншого виміру, я відчував, що я поруч із всіми. З закладами і шокуючим дозуванням ЛСД, я зачарував глядачів у своїй лошадиці і розповідав їм про всякі трешові історії свого хуліганського життя. І вони, братва, засхоплені, слухали мене, молодці! Їхні коментарі були такими ж гострими, як закладка вечірньої печінки. Вони розкатувалися модуліруючими хвилями найгіршого фруктового «нарікання», яке ти можеш уявити. Були прориви, навіть якщо хтось забув виконати свою телефонну книгу, там вже було все. Все, що пов'язане зі словами "ебанько", "надя", а от як про ЛСД, то вони знали, що це віддалений родич нашої української кислоти LSD.

Так що ніжно кожного з них замалив у феєричний океан моїх психотропних закладок. Братво, це було непередбачувано круто! Ти повинен був побачити їх обличчя, коли вони потрапили в мій космічний світ усю їх психологію потягу! Дошугалися мені, пичога, зі своїми кутками. Але я знаю, ти мене розумієш, братан. Психотропний стрім вони не можуть поцупити! Але все має свій кінець, як кажуть. Мій стрім плавно підкреслював мою мету, і виправдав всі очікування. І хоча, згода, цей вид діяльності не є найкращим варіантом для мого майбутнього, я все ж таки зрозумів, що психотропи – не мій кращий вибір. Тому я поклав край цьому проекту і перейшов на новий рівень своєї підліткової мудрості. Отак я згасився, братва. Та, знаєш, все ж таки не можна не визнати кайфу, який я отримав від своїх пригод із закладками, стрімами і усіма цими різними наркотиками. Хоча тепер я думаю, що моє майбутнє повинно полягати в іншому: в більш гармонійних, спортивних і перспективних речах.

Все життя ми шукаємо своє місце, свій шлях. І деякі з нас його знаходять на дні склянки з закладками і стріми на Ютубі. Нехай кожен знайде свою долю!

Так що, братики, це була моя казка про бутират, закладки і стрім на Ютубі для торчків. Мій шостий постріл, який виявився по-справжньому атмосферним! А зараз я залишу вас, трохи стімулюючи ваше уявлення, щоб ви могли відчути хоч трохи моєї непередбачуваної подорожі. Удачі вам у вашому шляху, чуваки! І пам'ятайте, завжди тримайте свої закладки там, де вони належать, і не втрачайте голову в своєму пошуку адреналіну. Ви найкращі!